Одержано 29.11.2022; Виправлено 14.12.2022; Прийнято 20.12.2022

Надруковано 29.12.2022; Вперше Online 28.02.2023

https://doi.org/10.34229/2707-451X.22.4.1

Попередня  |  ПОВНИЙ ТЕКСТ  |  Наступна

 

УДК 930.2

Про першу асоціацію користувачів цифрової обчислювальної машини серії «МИР»

В.В. Глушкова ¹,   С.О. Жабін ^{2 *} ,   Т.В. Коробкова,   З.В. Богемська

¹ Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Київ

² Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України», Київ

^* Листування: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

У статті розглядається історія створення та діяльності асоціації користувачів лінійки ЕОМ «МИР» у 1960 – 1970 рр. яка була першою в СРСР. ЕОМ серії «МИР» були розроблені під керівництвом академіка В.М. Глушкова в Інституті кібернетики АН УССР. Для машин «МИР» було поставлене зухвале завдання зробити машинну (математичну) мову якомога ближчою до людської. Таким чином, користувачам нової ЕОМ міг стати не тільки інженер-програміст (який розуміє машинні коди), а широке коло інженерів, студентів та інших фахівців після мінімального освоєння могли самостійно проводити обчислення у межах своїх завдань. Лінійка ЕОМ «МИР» реалізовували принцип «інтелектуалізації ЕОМ» і вона була дуже популярна у широкому колі користувачів (а також експортувалася до Європи) за рахунок інтерфейсу, можливості діалогу простою природною мовою, розвиненого машинного «інтелекту». Величезна кількість публікацій про «МИР» у провідних ЗМІ та журналах показують, що у 1960 – 1970 рр. було охоплено максимально можливе інформаційне поле у досить закритому СРСР та доводять свідому та організовану інформаційну кампанію, яку вели В.М. Глушков та його команда. Сьогодні ми б говорили про PR та маркетинг, але тоді рекламували не продукт, а писали про радянських вчених та їх досягнення. До складу асоціації користувачів «МИР» входило декілька сотень організацій. На Заході вже існували подібні комп'ютерні асоціації, але для соціалістичної економіки Радянського Союзу це був сміливий і піонерський крок. В рамках роботи асоціації регулярно проводилися конференції та розсилка збірників, зустрічі користувачів ЕОМ "МИР". Під час цих зустрічей і конференцій користувачі розглядали шляхи покращення роботи ЕОМ, виявляли та ліквідували недоліки у роботі машин, пропонували нові технічні ідеї для втілення у розробки. Діяльність у асоціації більшості київських кібернетиків була волонтерською. Під час брежнєвського застою формат громадянської діяльності вчених став дедалі менше підходити державі. Не зважаючи на величезний внесок у розвиток ІТ-технологій Асоціацію користувачів ЕОМ «МИР» було ліквідовано, а аналогічні асоціації в США та інших країнах продовжують діяльність і сьогодні.

 

Ключові слова: ЕОМ «МИР», перша ПК, Інститут кібернетики АН УРСР, асоціація користувачів ЕОМ «МИР», маркетинг, інформаційна кампанія в ЗМІ, інтелектуалізація ЕОМ.

 

Цитувати так: Глушкова В.В., Жабін С.О., Коробкова Т.В., Богемська З.В. Про першу асоціацію користувачів цифрової обчислювальної машини серії «МИР». Cybernetics and Computer Technologies. 2022. 4. С. 5–14. https://doi.org/10.34229/2707-451X.22.4.1

 

Список літератури

           1.     ЗУ “Про наукову і науково-технічну діяльність”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19/print (звернення: 27.11.2021)

           2.     Попович О. Національна академія наук України очима наукознавців – відповідь на статтю про «Зомбі-академію». Журнал “СПІЛЬНЕ”. 12.02.2018. https://commons.com.ua/uk/nacionalna-akademiya-nauk-ukrayini-ochima-naukoznavciv/ (звернення: 27.11.2021)

           3.     Капитонова Ю.В., Летичевский А.А. Парадигмы и идеи академика В.М. Глушкова. Киев : Наукова думка, 2003. 454 с.

           4.     Малиновский Б.Н. История вычислительной техники в лицах. Киев : Фирма “КИТ”, ПТОО “А.С.К.”, 1995. 384 с.

           5.     Малиновский Б.Н. Очерки по истории компьютерной техники в Украине. Киев : Феникс, 1998. 452 с.

           6.     Институт проблем математических машин и систем НАН Украины 50 лет научной деятельности. Монография. Киев : Изд. ООО «НПП Интерсервис». 2014. 544 с.

           7.     Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О присуждении Государственных премий 1968 года в области науки и техники» от 5 ноября 1968 года № 860. Собрание постановлений правительства СССР. № 21, 1968. Издатель: Управление делами Совета Министров СССР. М. : Издательство «Юридическая литература», 1968.

           8.     Индустрия кибернетики. Известия. № 109. Сентябрь 1966.

           9.     Широка хода кібернетики. Радянська Україна. № 265. 12.11.1965

       10.     Машина говорит с человеком. Комсомольская правда. № 210. 07.09.1965.

       11.     Нет равных МИРУ. Правда України. № 206. 03.09.1965.

       12.     Нема рівних «МИРові». Вечірній Київ. 03.09.1965.

       13.     «МИР» служит инженерам. Репортаж с государственных испытаний. Известия. 1970.

       14.     Кибернетика, 1970. Интервью А.А. Стогния. Рабочая газета. 1970.

       15.     Слово о кибернетике. Рассказывает лауреат Ленинской премии академик В. Глушков. Экономическая газета, № 28. Июль. 1966.

       16.     «Мозковий трест» кібернетиків. Молода гвардія. № 17. 25.01.1970.

       17.     «Київська правда». № 20. 25.01.1970.

       18.     «Электронный инженер». Экономическая газета. № 9. Февраль. 1970.

       19.     «Мозговой трест» кибернетиков. Комсомольское знамя. № 36. 21.02.1970.

       20.     Електронний мозок України. Радянська України. № 167. 21.07.1970.

       21.     За ленінським компасом. Київська правда. № 218. 17.09.1970.

       22.     Асоціація споживачів ЕОМ. Вечірній Київ. № 304. 28.12.1970.

       23.     Флагман кибернетического будущего. Техника молодежи. 1971. № 10.

       24.     Тисячорукі помічники. Вечірній Київ. № 234. 05.10.1971.

       25.     Наука принимает вызов. Неделя. 1971. № 18.

       26.     Диалог: человек и ЭВМ. Интервью с В.М. Глушковым. Правда. № 162. 10.06.1972.

       27.     МИР управляющих машин. Правда Украины. № 304. 28.12.1971.

       28.     Электронные мастера на все руки. (Интервью с В.М. Глушковым). Газета “Правда”. № 4. 04.01.1970.

       29.     Майбутнє електронного мозку (Інтерв’ю В.М. Глушкова). Знання та праця. 1973. № 3.

       30.     Електронні помічники. Газета «Україна». 1973.

       31.     З комп’ютером (Інтерв’ю В.М. Глушкова). Газета «Україна». № 31. 1974. С. 11–14.

       32.     Интеллект электронного мозга. Робоча газета. № 271. 18.11.1973.

       33.     Беседа с директором киевского института кибернетики академиком В.М. Глушковы. Прогресс вычислительной техники. Экономическая газета. № 30. 07.1976.

       34.     Від МЕСМ до штучного інтелекту. Інтерв’ю В.М. Глушков. Молодь України. № 154. 05.08.1976.

       35.     Росте сім’я ЕОМ. Київська правда. № 206. 02.09.1976

       36.     Плани інтеграції в дії. Інтерв’ю з В.М. Глушковим. Молода гвардія. № 52. 16.03.1977.

       37.     Машина помогает машине. Газета»Известия». № 4. 05.01.1978.

       38.     Особова справа академіка В. М. Глушкова. Архів Президії НАН України. Ф. 251-р. Оп. 596. Од. зб. 3. 129 арк.

       39.     Машины для инженерных расчетов. Программирование. Выпуск 1. 1972.

       40.     Машины для инженерных расчетов (Алгоритмы и программы). Выпуск 3. 1970.

       41.     'МИР’ Electronic digital computer V/O Techmashexport. USSR. Moscow: Внешторгиздат. 1967.

       42.     Association for Computing Machinery Advancing Computing as a Science & Profession. https://www.acm.org/ (звернення: 27.11.2021)

 

 

ISSN 2707-451X (Online)

ISSN 2707-4501 (Print)

Попередня  |  ПОВНИЙ ТЕКСТ  |  Наступна